Продовжуємо розповідь про старі українські некрополі Хмельниччини. Сьогодні у фокусі нашої уваги — село Чорниводи Городоцької міської територіальної громади Хмельницької області.
Свою назву село отримало від річки Чорноводки, притоки Смотрича, на берегах якої й розташоване. У самому центрі села — мальовничий ставок, а на дамбі — дуже фактурний старовинний млин. Табличка на його стіні сповіщає, що постав він ще 1859 року.




Поруч, на пагорбі, виблискують бані церкви Різдва Пресвятої Богородиці (1871 р.). Здається, у 1960–1980-х роках це був єдиний діючий православний храм у всьому Городоцькому районі.

Щодо некрополя, то, ймовірно, він виник у середині ХІХ століття. Найдавніший із виявлених тут надгробків датується 1860 роком.
Основну частину старих надгробків становлять традиційні для цієї частини Поділля кам’яні хрести «хрещатого» типу.





Але є й інші, які колись називали “панськими”

Серед унікальних особливостей чорниводського цвинтаря — кілька цікавих надгробків 1930-х років. Передусім виокремимо поховання 16-річної Фросинії Сауленко.

Перша незвична деталь — портретний барельєф дівчини. Такі зображення на довоєнних сільських некрополях підрадянської України — величезна рідкість. На Галичині — ні, але там історична ситуація була зовсім іншою.

Друга особливість — могилу увінчує фігура янгола, що взагалі нетипово для православних кладовищ. І це не єдиний янгол на цьому цвинтарі!

Ймовірно, тут бачимо культурний вплив сусіднього Городка, фактичним передмістям якого є Чорниводи. Зауважимо, що саме в Городку мешкає найбільша на Хмельниччині за відсотковою часткою польська громада. Водночас місто є одним із найвідоміших осередків римо-католицизму на Поділлі та й в Україні.
Текст і фото: Дмитро Полюхович