От такого ми не очікували побачити у селі, фактично на кордоні із Молдовою (Придністров’ям) – старовинний український цвинтар із хрестами неймовірних розмірів і чудових форм. Причому цвинтар доглянутий і не у чагарях. Це фактично музей під відкритим небом.

Відразу помітили завдяки кому цвинтар не заріс деревами і чагарниками, а радує травичкою – то кози, які пасуться тут. Щоправда місцеві мешканці сказали, що власники кіз збираються переселитись на інший куток села, і кіз забрати. Що ж тоді чекає на цвинтар? Доля сусідів у Болгані та Гонорівці.

Один із хрестів Трибусівського некрополя просто величезний. Важко уявити як його добули, у вигляді величезного кам’яного моноліту, перетягли, витесали, знову перетягли і встановили. І честь і хвала людям, що зберегли цей хрест, та інші.

Цвинтар Трибусівки не внесений у реєстр пам’яток.