Головними пам’ятками Дзигівки, об’єктами, які повинні бути її туристичним магнітом, є старовинні православні некрополі із неймовірними кам’яними хрестами. Закладені вони були ще у XVIII столітті, але основна частина поховань датується ХІХ-м. На цвинтарях є хрести різних форм, в тому числі і козацькі (за формою), але справжніми шедеврами є хрести із розп’яттями, які робили на зламі ХІХ і ХХ століть.
Поряд із Дзигівкою був пісковиковий кар’єр та майстерні каменотесів. Вироби тутешніх майстрів можна назвати одними із найбільш довершених в Україні.
Дзигівка нині є доволі великим селом, як за площею, так і за кількістю населення (близько 3 тисяч осіб). Колись це було містечко, в якому жило немало поляків і євреїв. Тому є костел, польське (римо-католицьке) та єврейське (юдейське) кладовища. Але, поза сумнівом, значно цікавішими і більш довершеними є надгробки українських православних кладовищ.
Більше за площею православне кладовище розташоване на північній околиці Дзигівки. Колись ми його знайшли першим і були просто вражені його хрестами і, особливо, розп’яттями. Це просто шедеври мистецтва у стилі наїв, які зображають значну кількість православних символів, в тому числі елементів «Страстей Христових». Найбільш майстерний і цікавий хрест зображає барельєф розіп’ятого Ісуса Христа, у терновому вінку та із пов’язкою на стегнах, з німбом-короною, який позиціонує його як царя, голубом – Святим Духом. Під прибитими долонями у Ісуса янголи, а в ногах – Діва Марія. Обабіч від Богородиці розбиті варварами фігури Івана Богослова та Марії Магдалини. Ще нижче плащаниця із «відбитком мертвого Ісуса», а може то тіло Ісуса. Плащаницю тримають Йосип та Никодим, під плащаницею голова Адама – череп та схрещені кістки – знак, який символізує неминучість смерті. Ще нижче 40 кружечків у прямокутнику – чотири ряди по десять. До 40 днів, які Ісус Залишався мертвим, точніше через які воскрес. Висота хреста 185 сантиметрів.
Є хрести, на яких крім розп’яття зображені спис (ним Лонгин заколов Ісуса), губка на палиці (нею змащували оцтом губи Ісуса), драбина (вважається що драбиною піднімали й знімали тіло Ісуса) та півень, який асоціюється із апостолом Петром – Петро, доки не заспівав півень, тричі зрікся Ісуса. На деяких хрестах, під розп’яттям та головою Адама зображено тридцять срібняків, за які Юда зрадив Ісуса.
Найдавніші хрести цвинтаря, без збережених епітафій, на нашу думку були поставлені наприкінці XVIII століття. Із збереженими епітафіями найстаріший хрест датується 1806 роком. Багато на цвинтарі лапчастих (козацьких) хрестів.
У 2023 році ГО «Україна Інкогніта» організувала толоку на північному цвинтарі Дзигівки, в якій взяли участь близько сотні мешканців села. На толоці відбувалася очистка цвинтаря від чагарників, а після толоки влаштували велике частування. В той день нам показали ще один великий і дуже цікавий старовинний цвинтар Дзигівки, розташований на південному заході села. На ньому теж багато кам’яних хрестів, в тому числі рельєфних, майстерно вирізьблених кам’яних розп’ять.
Фото Романа Маленкова